Пункти обігріву та «Пункти незламності» у Києві: де зігрітися, підзарядити гаджети й отримати допомогу
Взимку, під час перебоїв з електроенергією та опаленням, у Києві працює мережа пунктів обігріву та «Пунктів незламності». Тут можна зігрітися, зарядити телефон і павербанк, під’єднатися до інтернету, отримати базову допомогу та інформацію про міські сервіси. За повідомленням міської влади, у столиці підготовлено понад 1200 таких локацій.
Цей матеріал пояснює:
які бувають пункти і чим вони відрізняються;
де швидко знайти найближчий пункт навіть без інтернету;
що взяти з собою;
як діяти, якщо поруч є люди, які потребують допомоги;
як безпечно користуватися генераторами та обігрівачами.
1) Які бувають пункти і що там зазвичай є
Пункти обігріву
Зазвичай це місця, де можна:
зігрітися в теплому приміщенні,
випити гарячий чай/воду (залежить від локації),
отримати базову інформацію, куди звертатись далі.
Адреси, графік роботи, місткість і умови конкретного пункту в Києві можна перевіряти на офіційній міській сторінці (див. «Корисні ресурси» нижче).
«Пункти незламності»
Це формат, який орієнтований на ситуації з відключеннями: часто є можливість:
підзарядити гаджети,
скористатися інтернетом,
отримати базову підтримку/довідку,
перечекати відсутність світла вдома.
Зручна особливість: «Пункти незламності» можна знаходити через Дію, з можливістю офлайн-мапи.
2) Де подивитися актуальні адреси і як знайти пункт без інтернету
Офіційна міська мапа пунктів у Києві
На сторінці КМДА/порталу Києва є список/мапа пунктів обігріву зі всіма параметрами: адреса, графік, місткість, умови, маршрут.
«Київ Цифровий»: Мапа стійкості
У застосунку «Київ Цифровий» пункти обігріву інтегровані в міську мапу (у розділі «Безпека»), і мапу можна попередньо завантажити для перегляду офлайн. Це зручно, коли зв’язок нестабільний.
Дія: Пункти незламності (онлайн + офлайн)
У Дії можна знайти найближчий «Пункт незламності», побачити послуги та прокласти маршрут. Також доступне завантаження мапи для користування без інтернету.
3) Що взяти з собою, щоб перебування було комфортним
Мінімальний набір:
документ/копія в телефоні, банківська картка, готівка дрібними;
павербанк + кабель, зарядка, перехідники;
теплий шар одягу (шапка/рукавички), термогорнятко (за можливості);
вода, перекус, необхідні ліки (особливо для хронічних станів);
для дітей: вода/перекус, теплі речі, щось зайняти дитину (книжка/іграшка).
Якщо плануєте працювати:
навушники,
мобільний інтернет як резерв,
подовжувач (у деяких локаціях розеток може не вистачати).
4) Кому це особливо важливо: пріоритетні групи і як допомогти
Найчастіше допомоги потребують:
літні люди, які живуть самі;
маломобільні мешканці;
родини з маленькими дітьми;
ВПО без стабільних умов проживання.
Що можна зробити прямо зараз:
Узгодьте з літніми сусідами «контрольний дзвінок» 1–2 рази на день.
Запишіть їм на папір прості інструкції: найближчий пункт, адреса, телефон 1551.
Якщо людина не виходить на зв’язок, а вдома холодно — краще перестрахуватися і звернутися в міські служби.
5) Куди звертатися, якщо потрібна допомога або інформація
Контактний центр Києва 1551 — звернення та довідкова інформація щодо міських сервісів.
Офіційні повідомлення міста щодо пунктів обігріву та «пунктів незламності» публікуються на порталі КМДА/міста, з актуалізацією у періоди похолодань.
6) Безпека: генератори, обігрівачі, зарядні станції
У зимовий період зростає кількість побутових інцидентів через неправильне використання генераторів та обігрівачів. ДСНС наголошує: генератори не можна розміщувати у замкнених приміщеннях без вентиляції, важливо дотримуватися правил експлуатації та уникати вологи.
Коротко (найважливіше):
генератор — тільки у добре провітрюваному місці, не в квартирі/під’їзді;
не заправляти гарячий генератор;
не перевантажувати подовжувачі та розетки;
мати вдома справний вогнегасник або хоча б щільну тканину/ковдру для локального гасіння (краще — вогнегасник).
7) Як зробити статтю «живою» протягом місяця
Додайте внизу сторінки блок «Оновлення» і раз на кілька днів (або після похолодань/масових відключень) дописуйте 3–5 рядків:
Оновлення (дата, час):
які райони повідомляють про найбільші звернення;
чи розгортають додаткові пункти;
нагадування, де дивитися мапу офлайн;
важливі оголошення міста.
Це залишає матеріал актуальним без щоденних перепублікацій.